Внутрішня система забезпечення якості освіти

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти
в Криворізькій гімназії №39

Криворізької міської ради

         1. Загальні положення

1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Криворізькій гімназії №39 Криворізької міської ради  (далі – Положення) розроблено відповідно до  законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 30 листопада 2020 р. №1480 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти», рекомендацій Державної служби якості освіти України щодо побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти «Абетка для директора»,  Статуту закладу.

1. Положення визначає цілі, принципи, компоненти внутрішньої системи, напрями, стратегію (політику) забезпечення якості освіти в закладі, індикатори, інструментарій, функціональну схему, організаційну структуру, що сприяють функціонуванню компонентів внутрішньої системи та здійсненню самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти для їх подальшого вдосконалення.

1. У цьому Положенні під внутрішньою системою забезпечення якості освіти розуміється сукупність умов, процедур і заходів у закладі освіти, що забезпечують ефективність освітніх і управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання учнів, забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють всебічному розвитку особистості учня.

1. Зміни та доповнення до цього Положення затверджуються рішенням педагогічної ради закладу та вводяться в дію наказом директора.

         2. Цілі,  принципи, напрями внутрішньої системи забезпечення якості освіти

         Ціллю  внутрішньої системи забезпечення якості освіти  є створення  сукупності умов, процедур і заходів у закладі освіти, що забезпечують ефективність освітніх та управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання учнів, забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють всебічному розвитку особистості учнів, а саме:

         підвищення якості освітніх послуг і забезпечення довіри до результатів навчання;

         створення умов навчання та праці, які забезпечують партнерство учасників освітнього процесу;

         отримання постійного зворотного зв'язку від учасників освітнього процесу щодо якості освіти, готовність до змін в інтересах учасників освітнього процесу, відзначення успішних практик та вчасне реагування на виявлені проблеми;

         прийняття обґрунтованих управлінських рішень, які спрямовані на підвищення якості освіти та освітньої діяльності;

         постійне вдосконалення освітнього середовища, системи оцінювання учнів, педагогічної діяльності, управлінських процесів закладу освіти;

         забезпечення прозорості діяльності.

         Внутрішня система забезпечення якості освіти закладу базується на принципах:

• дитиноцентризм;
• автономія закладу освіти;
• цілісність системи управління якістю освіти в закладі;
• постійне вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу;
• врахування впливу зовнішніх чинників;
• гнучкість і адаптивність системи освітньої діяльності;
• академічна свобода;
• академічна доброчесність;
• гуманізм і демократизм;
• забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, зокрема й за ознакою інвалідності.

         Оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється за такими напрямами:

освітнє середовище закладу освіти:

• забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;
• забезпеченість закладу навчальними та іншими приміщеннями
  з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми;
• створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;
• формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору;

         система оцінювання здобувачів освіти:

• наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень;
• застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;
• спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання;

         педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти:

• ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти;
• постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;
• налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками чи іншими законними представниками (далі - батьки), працівниками закладу освіти;
• організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності;

         управлінські процеси закладу освіти:

• наявність стратегії та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
• формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
• ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;
• організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;
• формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

         3. Компоненти внутрішньої системи забезпечення якості освіти та процедура їх реалізації

         3.1 Стратегія (політика) та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти орієнтовані  на:

         забезпечення відповідності результатів навчання учнів державним стандартам освіти;

         забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

                забезпечення наявності необхідних ресурсів у закладі освіти для організації освітнього процесу;

         забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;

         створення в закладі середовища партнерства в навчанні та професійній взаємодії;

         запобігання та протидію булінгу (цькуванню), будь-яким видам дискримінації;

         забезпечення академічної доброчесності під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності;

         забезпечення прозорості та інформаційної відкритості діяльності закладу освіти;

         створення умов для безперервного професійного зростання педагогічних працівників;

         забезпечення справедливого та об'єктивного оцінювання результатів навчання учнів, а також професійної діяльності педагогічних працівників;

         створення умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів
(у разі потреби);

         розвиток та підтримку академічної свободи педагогічних працівників;

                впровадження системи внутрішнього моніторингу для відстеження й коригування результатів освітньої діяльності.

3.2 Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

         3.2.1 Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

         посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

         дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права;

         надання достовірної інформації про методики й результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

         контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

         об’єктивне оцінювання результатів навчання.

         3.2.2 Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

         самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного й підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

         посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

         дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права;

         надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності та джерела інформації;

         особисте проходження процедури оцінювання результатів навчання.

         3.2.3 Порушенням академічної доброчесності вважається:

         академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

         фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

         фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

         списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

         обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

         хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

         необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;

         проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб.

         3.2.4 Педагогічні працівники, стосовно яких встановлено факт порушення академічної доброчесності:

         не можуть бути залучені до проведення процедур та заходів забезпечення і підвищення якості освіти, учнівських олімпіад та інших змагань;

         не можуть бути допущені до позачергової атестації, що має на меті підвищення кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання;

         не можуть отримувати будь-які види заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо) протягом одного року;

         можуть бути позбавлені педагогічного звання.

         3.2.5 Факт порушення академічної доброчесності враховується під час:

            вирішення питання про притягнення педагогічного працівника до дисциплінарної відповідальності;

         конкурсного відбору на посаду керівника закладу освіти.

         3.2.6  За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

         зауваження;

         повторне проходження оцінювання (контрольна, практична, лабораторна роботи, тест, залік тощо);

         повторне проходження підсумкового оцінювання;

         повторне проходження державної підсумкової атестації (крім ДПА, що проводиться у формі ЗНО);

         повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

         позбавлення отриманих із порушеннями академічної доброчесності академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах.

         3.2.7 Рішення про встановлення факту порушення педагогічним працівником академічної доброчесності та визначення виду академічної відповідальності приймає педагогічна рада за участю працівника та/або його законного представника.

         3.2.8 Рішення про академічну відповідальність учнів приймає педагогічний працівник, який виявив порушення академічної доброчесності, або педагогічна рада закладу освіти відповідно до положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.

         3.2.9  Види академічної відповідальності, що можуть бути застосовані до учнів та педагогічних працівників, повинні бути співмірними із вчиненими порушеннями. За одне порушення може бути застосовано лише один із видів академічної відповідальності.

          3.3 Критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчання 

                Критерії, правила і процедури оцінювання учнів визначаються на основі положень відповідних наказів Міністерства освіти і науки України  щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.

         Освітній процес у закладі освіти спрямований на розвиток особистості учня, на навчання його самостійно оволодівати новими знаннями,  на  формування функціональних, мотиваційних та соціальних компетентностей.

         Оцінювання результатів навчання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками  відповідно до вимог навчальних програм.

         Об'єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

         При оцінюванні  навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

         ступінь сформованості ключових компетентностей, наскрізних умінь і навичок;

         характеристики відповіді учня: цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість, правильність;

         якість знань: осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;

         ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

         рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

         досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх,  формулювати гіпотези);

         самостійність оцінних суджень;

         відповідність результатів навчання учнів закладу рівню компетентностей, умінь, ставлень, вимог до обов’язкових результатів навчання, окреслених Державними стандартами.

         Результати навчання оцінюються за чотирма рівнями навчальних досягнень учнів.

         Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

         Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

         Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця)  правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

         Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і  не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.

         Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються у формальному оцінюванні або в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах (від 1 до 12 балів).

                Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів із предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

         Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є формувальне, поточне, тематичне,  семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

         Оцінювання здійснюється в процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота та ін.), під час проведення моніторингових досліджень.

         Оцінювання результатів навчання учнів має відповідати політиці:

• справедливого та об’єктивного оцінювання;
•  компетентнісного підходу;
• прозорості.

         У закладі впроваджується система формувального оцінювання.        Педагогічні працівники за допомогою оцінювання відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися.

         Забезпечується  спрямованість системи оцінювання на формування
у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до само оцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти.

         Вимоги, критерії та індикатори оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, методи збору інформації враховують основні положення наказу МОН України від 09 січня 2019 року № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» та вказані в додатку 1 до Положення «Критерії  оцінювання освітніх та управлінських процесів закладу освіти  та внутрішньої системи забезпечення якості освіти», напрям оцінювання «Система оцінювання здобувачів освіти».

3.4  Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

         Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників застосовуються з метою організації безперервного розвитку педагогічних працівників, створення умов для вдосконалення ними власних професійних компетентностей.

         Процедурами оцінювання педагогічної діяльності можуть бути розроблення та використання певної шкали такого оцінювання (відповідно до визначених критеріїв оцінювання), проведення внутрішнього моніторингу в закладі освіти, визначення професійних компетентностей або окремих знань, умінь педагогічного працівника, які потребують удосконалення та педагогічної підтримки (за потреби).

         Критерії визначаються з урахуванням відповідних професійних стандартів учителя ЗЗСО, учителя початкових класів ЗЗСО, затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23 грудня 2020 року №2736 «Про затвердження професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)», де міститься  опис загальних компетенцій, якими має володіти вчитель та перелік трудових функцій, що мають виконувати вчителі різних кваліфікаційних категорій, працюючи на посаді, визначаються умови праці вчителя, умови допуску його до роботи, умови первинної професійної підготовки та підвищення кваліфікації вчителів.

         Вимоги, критерії та індикатори оцінюванняпедагогічної діяльності педагогічних працівників закладу, методи збору інформації визначаються на основі положень наказу МОН України від 09 січня 2019 року № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» та вказані в додатку 1 до Положення «Критерії  оцінювання освітніх та управлінських процесів закладу освіти  та внутрішньої системи забезпечення якості освіти», напрям оцінювання «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти», у якому  основними вимогами до оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначено:

• ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти;
• постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників;

         - налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти;

         - організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Оцінювання  педагогічної діяльності педагогічних працівників здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, наведених у додатку 1
до цього Положення .

         Рівнями оцінювання є:

• перший (високий);
• другий (достатній);
• третій (вимагає покращення);
• четвертий (низький).

         3.5  Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

         Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти  мають враховувати,  що така діяльність спрямована на забезпечення якості освіти в закладі освіти і ґрунтується на неухильному дотриманні вимог законодавства. Управлінський цикл у закладі освіти передбачає стратегічне та поточне планування освітньої діяльності, організацію освітнього процесу, здійснення моніторингу виконання поставлених завдань та інші дії. Важливими процедурами, що забезпечують якість управлінських процесів, є планування діяльності закладу освіти, визначення режиму його роботи, прийняття на роботу та звільнення працівників, забезпечення відкритого доступу до певної інформації, визначеної законодавством, реагування на звернення, випадки булінгу (цькування).

         Критерії  оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються з урахуванням ст. 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» «Керівник закладу загальної середньої освіти», інших законодавчих та установчих документів закладу освіти, якими визначаються вимоги до керівника ЗЗСО, його права та обов’язки,  професійного стандарту за професією «Керівник закладу загальної середньої освіти», посадових обов’язків заступників директора .

         Вимоги, критерії та індикатори оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти, методи збору інформації визначаються на основі положень наказу МОН України від 09 січня 2019 року № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» та вказані в додатку 1 до Положення «Критерії  оцінювання освітніх та управлінських процесів закладу освіти  та внутрішньої системи забезпечення якості освіти», напрям оцінювання «Управлінські процеси закладу освіти», у якому  основними вимогами до оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначено:

• наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
• формування в закладі відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
• ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;
• організацію освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;
• формування та забезпечення реалізації в закладі політики академічної доброчесності.

         Оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, наведених у додатку 1
до цього Положення .

         Рівнями оцінювання є:

• перший (високий);
• другий (достатній);
• третій (вимагає покращення);
• четвертий (низький).

         3.6 Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у  тому числі для самостійної роботи учнів

         Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі для самостійної роботи учнів, реалізується через процедури добору педагогічних кадрів, ініціювання перед засновником закладу освіти питань щодо розвитку матеріально-технічної бази, використання інформаційних ресурсів (ресурси бібліотеки, створювані або використовувані педагогічними працівниками освітні ресурси, електронні засоби комунікації учасників освітнього процесу) тощо.

         До вимог/правил, критеріїв та індикаторів оцінювання наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у  тому числі для самостійної роботи учнів належать:

                комфортність приміщень і території закладу освіти, їх безпечність для навчання та праці, раціональність використання;

         забезпеченість закладу навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми;

         вживання керівництвом закладу освіти заходів для створення належних умов діяльності закладу (зокрема, вивчення стану матеріально-технічної бази, планування її розвитку, звернення з відповідними клопотаннями до засновника, здійснення проектної діяльності тощо);

         забезпечення вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки; ознайомлення учасників освітнього процесу з правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій;

         створення умов для харчування здобувачів освіти і працівників, медичного обслуговування;

         забезпечення інформаційних ресурсів, необхідних для організації освітнього процесу, умов для безпечного використання мережі Інтернет, електронних засобів комунікації між учасниками освітнього процесу;

         формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору;

         забезпеченість здобувачів освіти підручниками, навчальною та художньою літературою;

         наявність у закладі Державних стандартів, типових освітніх програм, методичної літератури тощо;

         створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;

         існування прозорої та результативної процедури добору педагогічних кадрів.

         Вимоги, критерії та індикатори оцінювання забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, методи збору інформації визначаються на основі положень наказу МОН України від 09 січня 2019 року № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» та вказані в додатку 1 до Положення «Критерії  оцінювання освітніх та управлінських процесів закладу освіти  та внутрішньої системи забезпечення якості освіти».

         Оцінювання забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу,  у  тому числі для самостійної роботи учнів здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, наведених у додатку 1
до цього Положення .

         Рівнями оцінювання є:

• перший (високий);
• другий (достатній);
• третій (вимагає покращення);
• четвертий (низький).

         3.7 Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти 

         Для ефективного управління заклад забезпечується  такими компонентами інформаційних систем, як:

         сучасна мережа Інтернет;

         технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові          засоби: проектор, фотокамера, проекційний екран, інтерактивна дошка тощо);

         ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси;

         єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного          використання суб'єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);

         доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (сайт закладу освіти, платформа
для дистанційної освіти, веб-сайти, блоги педагогів);

         інформаційні ресурси навчального призначення (бібліотека, бази даних, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв'язку, комп'ютерні й телекомунікаційні мережі, радіо- та телеканали тощо).

         Вимоги, критерії та індикатори оцінювання забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти, методи збору інформації  визначаються на основі положень наказу МОН України
від 09 січня 2019 року № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» та вказані в додатку 1 до Положення «Критерії  оцінювання освітніх та управлінських процесів закладу освіти  та внутрішньої системи забезпечення якості освіти».

         Оцінювання забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти  здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, наведених у додатку 1 до цього Положення .

         Рівнями оцінювання є:

• перший (високий);
• другий (достатній);
• третій (вимагає покращення);
• четвертий (низький).

         3.8  Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування 

         Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування забезпечує реалізацію прав усіх учнів на освіту, їхню мотивацію до навчання, фізичну, психологічну та соціальну безпеку, комфортні умови праці та навчання. Процедурами, що забезпечують інклюзивне середовище в закладі освіти, є: розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами, використання ресурсних кімнат, налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу, моніторинг потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища тощо.

                Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища передбачає:

         організацію безбар’єрного простору (фізичну можливість і зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку під час пересування в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад освіти й освітні послуги, що надаються);

         облаштування ресурсної кімнати (організація зони навчання та побутово-практичної зони);

         забезпечення медіатеки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;

         застосування допоміжних технологій (пристрої для прослуховування, розширеної та альтернативної комунікації, принтери і дисплеї системи Брайля, інтерактивне обладнання – при потребі);

         проведення комплексної системи заходів із супроводу учня з особливими освітніми потребами (корекційно-розвивальні заняття із практичним психологом, учителем-логопедом, учителем-дефектологом, учителем-реабілітологом);

         адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розроблення індивідуальної програми розвитку);

         реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;

         реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;

         здійснення психолого-педагогічного супроводу формування в дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості в суспільстві;

         створення освітнього середовища, що мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними вміннями, ведення здорового способу життя.

         До вимог/правил, критеріїв та індикаторів оцінювання створення
в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування  належать:

         облаштування приміщення та території закладу освіти з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування;

         формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору;

         забезпечення архітектурної доступності території та будівлі;

         адаптованість приміщень (туалетів, їдальні, облаштування коридорів, навчальних кабінетів тощо) і території (доріжки, ігрові та спортивні майданчики тощо) до використання всіма учасниками освітнього процесу;

         наявність та використовування ресурсної кімнати, дидактичних засобів для осіб з особливими освітніми потребами (у разі наявності здобувачів освіти
з особливими освітніми потребами);

         застосування методик та технологій роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі потреби);

         взаємодія з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучення їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти (у разі наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами);

         характеристика освітнього середовища.

         Вимоги, критерії та індикатори оцінювання створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування , методи збору інформації  визначаються на основі положень наказу МОН України від 09 січня 2019 року № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» та вказані в додатку 1 до Положення «Критерії  оцінювання освітніх та управлінських процесів закладу освіти  та внутрішньої системи забезпечення якості освіти».

         Оцінювання створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, наведених у додатку 1 до цього Положення .

         Рівнями оцінювання є:

• перший (високий);
• другий (достатній);
• третій (вимагає покращення);
• четвертий (низький).

4. Механізм самооцінювання та періодичність проведення
самооцінювання

4.1 Самооцінювання є процесом вивчення та оцінювання ефективності функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти з метою вдосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

4.2  Для проведення самооцінювання  застосовується комплексний механізм, в основі якого лежить механізм оцінювання, що застосовується під час інституційного аудиту, але з урахуванням особливостей діяльності закладу (додатки  1, 2 до Положення).

4.3 Етапи самооцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

         - вивчення: моніторинг і аналіз результатів моніторингу;

         - оцінювання: визначення рівня якості функціонування системи та визначення результатів функціонування системи;

         - звітування: аналіз стану функціонування системи та визначення шляхів удосконалення функціонування системи;

         - планування: визначення заходів для вдосконалення функціонування системи.

4.3 Основною моделлю здійснювання самооцінювання є щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності, а також періодичне комплексне самооцінювання.

         Періодичність (частота)  самооцінювання за окремими напрямами, визначається відповідно до напряму, доцільності, систематичності та системності, об’єктивної необхідності, впливу зовнішніх чинників тощо: 1 раз на п’ять років, 1 раз на 2 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево.

4.4  Методи збирання інформації

            аналіз документів (накази, плани роботи, звіти, протоколи засідань педагогічної та методичної  ради, педагогічних спільнот, класні журнали тощо);

         опитування: анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків), інтерв’ю (із педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування тощо), фокус-групи (із батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами);

         спостереження: за освітнім процесом, навчальним заняттям, за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні й буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо).

4.5 Інструментарій методів збирання інформації для самоаналізу:

         пам’ятки для аналізу документів (щодо системи оцінювання навчальних досягнень учнів, фінансування закладу освіти, кількісно-якісного складу педагогічних працівників тощо);

         анкети (для педагогів, учнів, батьків);

         бланки спостереження (за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо).

4.6  Відповідальні за оцінювання

          Відповідальними за оцінювання можуть бути не тільки члени адміністрації закладу освіти, а й представники колективу, громадських організацій закладу,  голови методичних об’єднань, педагогічні працівники, психолог, соціальний педагог, бібліотекар, медична сестра, члени ради школи, батьківського комітету, учнівського комітету тощо.

4.7 Форми узагальнення інформації

         Інформація, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, може мати форму аналітичної довідки, письмового звіту, усного звіту,  доповідної записки, акту  тощо. Форма узагальнення інформації визначається на етапі планування проведення самооцінювання.

         Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється, та на її основі визначаються тенденції
в організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи.

         З метою об'єктивного самоцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог/правил організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені закладом освіти та відповідно містяться у Положенні про внутрішню систему та додатках.

4.7  Обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання

         Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти доцільно розглянути на засіданні педагогічної (методичної) ради, обговорити з представниками учнів і батьків. До розгляду/обговорення можуть залучатися представник засновника закладу освіти, експерти у сфері загальної середньої освіти та управління тощо.

         З метою забезпечення та інформаційної відкритості закладу освіти результати самооцінювання оприлюднюються. Їх може бути включено до річного звіту про діяльність закладу освіти, який оприлюднюється на вебсайті закладу освіти.

4.8  Рівні самооцінювання

            Здійснюючи самооцінювання, заклад бере до уваги орієнтовні  рівні  оцінювання якості освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи, що визначаються під час інституційного аудиту (для кожного напряму освітньої діяльності закладу освіти): перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький). Опис цих рівнів міститься у додатку 2 до Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти під час інституційного аудиту, затвердженої наказом Державної служби якості освіти України від 09 січня 2020 року № 01-11/1 (в редакції наказу від 27 серпня 2020 року № 01-11/42.

4. 9  Управлінське рішення

                Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямоване на вдосконалення якості освіти в закладі та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, визначення пріоритетних напрямків удосконалення освітніх та управлінських процесів закладу освіти.

5.  Внутрішній моніторинг

         5.1 Внутрішній моніторинг проводиться з метою:

         - виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в закладі, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, оцінювання причин відхилень від цілей;
         - аналізу інформації про стан системи освіти в закладі та основних показників її функціонування: оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, відстеження результатів навчання учнів, якості викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів), відвідування учнями закладу освіти, оцінювання педагогічної діяльності, освітніх та управлінських процесів, якості освітньої діяльності та якості освіти тощо.

5.2. Функціями внутрішнього моніторингу якості освіти в закладі є:

• інформаційно – аналітична
• контрольно-діагностична
• корекційно-регуляційна
• стимулююча.

         5.3 Основними принципами внутрішнього моніторингу якості освіти
в закладі є:

• систематичність та системність;
• доцільність;
• безпека персональних даних;
• об'єктивність одержання та аналізу інформації під час моніторингу;
• відповідальне ставлення до своєї діяльності суб’єктів, які беруть участь у підготовці та проведенні моніторингу;
• відкритість, прозорість моніторингових процедур, їх інтегрованість в системи моніторингу вищого рівня;
• рефлексивність, реалізована через включення педагогічних працівників у критеріальний самоаналіз та самооцінку своєї діяльності з опорою на об’єктивні показники, підвищення потенціалу внутрішньої оцінки, самооцінки, самоаналізу кожного педагога;
• дотримання морально-етичних норм при здійсненні моніторингових процедур оцінки якості освіти в закладі.

         5.4 Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/344373.

5.5 Для реалізації моніторингу адміністрацією створюється експертна група. До складу експертної групи входять:

• директор закладу освіти;
• заступники директора;
• керівники шкільних методичних об’єднань;
• психолог;
• класні керівники;
• інші працівники закладу відповідно до об’єкта дослідження.  

   При необхідності та з метою  якісного виконання дослідження до експертної групи можуть залучатися батьки, члени учнівського парламенту, зовнішні освітні експерти.

         5.6  Моніторинг проводиться у такі етапи:

         - планування та підготовка моніторингу (формулювання проблеми, що досліджуватиметься; визначення мети та завдань моніторингу; розрахунок і формування вибірки, оцінка її репрезентативності; визначення критеріїв і показників оцінювання результатів дослідження тощо);

         - розробка Програми;

         - проведення дослідження;

         -  збір та оброблення результатів моніторингу;

         - аналіз та інтерпретація (узагальнення та пояснення результатів, визначення закономірностей, формулювання висновків тощо) результатів моніторингу;

         -  оприлюднення результатів моніторингу (інформування про результати моніторингу).

6. Очікуванні результати від реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

         Формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі, системне функціонування її компонентів, самооцінювання освітніх та управлінських процесів сприятимуть ефективності цих процесів і забезпечать:

• підвищення якості освітніх послуг, що позитивно вплине  на результати навчання учнів, забезпечить формування їхніх ключових компетентностей, сприятиме  всебічному розвитку особистості учнів.
• створення умов навчання та праці, які забезпечують партнерство учасників освітнього процесу, довіру до результатів навчання;
• отримання постійного зворотного зв'язку від учасників освітнього процесу щодо якості освіти, відзначення успішних практик і вчасне реагування  на виявлені проблеми;
• прийняття обґрунтованих управлінських рішень, які спрямовані на підвищення якості освіти та освітньої діяльності;
• постійне вдосконалення освітнього середовища, системи оцінювання учнів, педагогічної діяльності, управлінських процесів закладу;
• забезпечення прозорості діяльності закладу освіти і готовності до змін в інтересах учасників освітнього процесу.