___________________________________________________________________________________________

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗАКЛАДУ НА 2021-2022 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Криворізької гімназії №39  

Криворізької міської ради  

на 2021-2022 навчальний рік

СТРУКТУРА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

КРИВОРІЗЬКОЇ ГІМНАЗІЇ №39  КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

I.       ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

IІ.      ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ (1-4КЛАСИ)

ІІІ.    ОСВІТНЯ ПРОГРАМА БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (5-9 КЛАСИ)

IV.    ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

V.      НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ (додатки)

І. Пояснювальна записка

          Криворізька гімназія №39 Криворізької міської ради – комунальний заклад, заснований на власності територіальної громади м. Кривого Рогу Криворізького району Дніпропетровської області.

         Заклад зареєстровано наказом рішенням виконкому Криворізької міської ради від 08.06.1994 №262(9) як Середня загальноосвітня школа №39.

         Заклад є юридичною особою.

Інформаційна довідка про Криворізьку гімназію №39 Криворізької міської ради

    Заклад здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», ліцензії на здійснення освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти (рішення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 27.03.2018 №Р-167/0/3-18), Статуту закладу (затверджений наказом управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради від 27.07.2020 №126-ум).

        Криворізька гімназія №39 Криворізької міської ради керується:

• Указом Президента України №195 від 25.05.2020 "Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі";
• Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 №988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» (із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМУ № 592-р від 22.08.2018);
• Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМУ №592-р від 22.08.2018 та №251-р від 17.04.2019);
• наказом МОН України від 16.01.2020 № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.02.2020 за № 154/34437;
• наказом МОН України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»;
• Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової  освіти»;
• Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними відповідно до постанов КМУ від 7 серпня 2013  №538, від 26 лютого 2020  №143);
• наказом МОН України від  08.10.2019 № 1272 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»;
• наказом МОН України від  08.10.2019 № 1273 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти»;
• наказом МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
• наказом МОН України від 03.06.2008 №496 «Про затвердження інструкції з ведення класного журналу учнів для 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»;
• листом МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»;
• листом МОН  України від 17.09.19 року №1/9-581 “Про застосування державної мови в освітньому процесі”;
• листом Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 р. №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;
• наказом МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;
• листом МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей»;
• наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 року №2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти»;
• наказом МОН від 23.03.2018 №283 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи»;
• листом МОН України №1/9-394 від 22.07.2020 «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2020/2021 навчальному році»;
• наказом Мінсоцполітики №1143 від 10.08.18. «Про затвердження професійного стандарту «Вчитель початкових класів закладів загальної середньої освіти»;
• листом МОН України від 02.04.2018 № 1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;
• листом МОН України №1/11-9224 від 30.08.2018 «Щодо функціонування груп продовженого дня в ЗЗСО»;
• наказом МОН України № 574 від 29.04.2020 «Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій»;
• листом МОН України №1/9-291 від 28.05.2020 «Щодо можливостей використання сервісів для дистанційного навчання»;
• наказом МОН від 23.04.2019 № 536 «Про затвердження Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти» (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 р. № 547/33518);
• наказом МОН України від 28.12.2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 р. за N 111/34394;
• наказом МОН від 16.05.2019 № 659  «Про затвердження Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу»;
• наказом МОН України від 13.07.2021 №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»;
• наказом МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;
• листом Міністерства освіти і науки України від 28 серпня 2021 р. № 1/9-433 «Про окремі питання діяльності закладів загальної середньої освіти у новому 2021/2022 навчальному році»;
• листом Міністерства освіти і науки України від 14.05.2021 № 528 «Деякі питання проведення у 2021/2022 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту»;
• постановою Головного державного санітарного лікаря України №9 від 26.08.2021р. «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв'язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»;
• листом Міністерства освіти і науки України №1/9-406 від 29.07.2020 р. «Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та опалювального сезону в умовах адаптивного карантину»;
• листом Міністерства освіти і науки від 16.07.2021 № 1/9-362 «Деякі питання організації виховного процесу у 2021/2022 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок» ;
• листом Міністерства освіти і науки 16.07.2021 № 1/9-363 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти у 2021/2022 н. р.»;
• Стратегічним планом розвитку міста Кривого Рогу на період до 2025 року.

Мовою освітнього процесу в закладі є державна мова.

Мета діяльності закладу:

• здійснення освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти (початкової, базової середньої освіти) у відповідності до установчих документів та чинного законодавства.
• реалізація предметного й надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентоздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, із усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність);
• забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість;
• реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків; наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів;
• зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності та єдності діяльності  в змісті освіти.

У своїй діяльності заклад реалізує наступні завдання :

• створення в закладі безпечного освітнього середовища;
• реалізація права здобувачів освіти на доступність та якість отримання повної загальної середньої освіти на рівнях початкової, базової середньої освіти;
• забезпечення рівного доступу до здобуття повної загальної середньої освіти та індивідуальної освітньої траєкторії  учнів з урахуванням їх індивідуальних освітніх потреб;
• виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності;
• виховання громадянина України;
• формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
• виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини та громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина, дбайливого ставлення до родини, своєї країни, довкілля, спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;
• всебічний розвиток, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою;
• виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців);
• формування в учнів компетентностей, визначених Законом України "Про освіту" і державними стандартами, необхідних для соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху і самореалізації.

Особливості й умови роботи закладу

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» (далі – Закон) освітній процес у закладі загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається в День знань – 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр    – 01.09.2021 – 24.12.2021,

ІІ семестр   – 10.01.2022 – 07.06.2022

Канікули:

осінні         – 24.10.2021 – 31.10.2021 (8 днів);

зимові        – 25.12.2021 – 09.01.2022 (16 днів);

весняні       – 26.03.2022 – 03.04.2022 (9 днів).

Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації здобувачів освіти 4-х, 9-х класів у відповідності до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом  Міністерства освіти і науки України від 07.12.2018 №1369.

Дистанційне навчання в освітньому процесі

Відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», статті 26 Закону України «Про освіту», статей 10,11 Закону України «Про повну загальну середню освіту», з метою належної організації освітнього процесу в умовах карантинних заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, забезпечення доступної та якісної повної загальної середньої освіти, протягом 2021/2022 навчального року передбачити можливість організації освітнього процесу за наступними формами:

• очна – у разі відсутності карантинних обмежень;
• змішана (як із очним, так і з дистанційним компонентами) – в умовах адаптивного карантину;
• дистанційна (в умовах карантинних обмежень).

Рішенням педагогічної ради закладу (протокол №3 від 05.01.2021, затвердженого наказом від 05.01.2021 №6) схвалено використання  платформи  Google Classroom  під час роботи за технологіями дистанційного навчання. Google Classroom є основним засобом для обміну завданнями (у тому числі, домашніми) та результатами виконаних завдань, розташування додаткових матеріалів та посилань з відео-поясненнями тощо. Для проведення онлайн-уроків та консультацій педагогічними працівниками використовуються онлайн-конференції Google-Meet та Zoom. Папки з завданнями та додатковими файлами зберігаються за допомогою сервісу Google drive. Для індивідуальних та групових бесід, миттєвого обміну файлами,  повідомленнями, посиланнями, опитуваннями використовується Інтернет-месенджер Viber, в якому створені групи для кожного класу. В якості допоміжного засобу для організації опитування та консультацій  використовується телефонний зв'язок.

В закладі може бути організована сімейна (домашня) форма навчання. Вона діє для учнів, чиї батьки хочуть і готові самостійно організувати навчання вдома. Проте, учня зараховують до школи та закріплюють за певним класом відповідно до заяви батьків. Вчителі, що працюють в даному класі, відслідковують його навчальний прогрес. Знання учня мають відповідати Державному стандарту. Формувальне та підсумкове оцінювання здійснюється 4 рази на рік.

Педагогічний патронаж передбачений для учнів, які:

• здобувають початкову, базову середню освіту та проживають у селах і селищах (якщо кількість здобувачів освіти у класі становить менше ніж 5 осіб);
• за станом здоров’я не можуть з’являтися у школі щодня, перебувають на стаціонарному лікуванні або потребують навчання біля лікарняного ліжка.

Педагогічний патронаж передбачає індивідуальний супровід учня з боку вчителя. Проте, велику частину матеріалу учень має опрацювати самостійно.

Режим роботи закладу – п’ятиденний. Заняття здійснюються в першу зміну.

ІІ.ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ (1-4 КЛАСИ)

Освітню програму початкової освіти Криворізької гімназії № 39 Криворізької міської ради розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1-4 класи), наказу МОН України від 18.10.2019 № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2-х класів», наказу МОН України від 18.10.2019 № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4-х класів».

Освітня програма для 1-4 класів  КГ № 39 КМР (далі - освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення (за Типовою освітньою програмою для 1-2-х класів (автор Савченко О.Я.), (затверджено наказом МОН України від 18.10.2019 № 1272), (за Типовою освітньою програмою для 3-4-х класів (автор Савченко О.Я.) (затверджено наказом МОН України від 18.10.2019 № 1273).
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою;
• очікувані результати навчання здобувачів освіти подані в рамках навчальної програми, відповідно до кожної змістової лінії;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та методи навчання;
• опис інструментарію оцінювання.

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1-2 класи і 3‑4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Перший цикл початкової освіти допоможе дитині звикнути до шкільного життя:

• Навчальні заняття й час на їхнє виконання будуть враховувати індивідуальні особливості.
• Навчальний матеріал учителям можна буде інтегрувати в змісті споріднених предметів або вводити до складу предметів у вигляді модулів.
• Обсяг домашніх завдань буде обмежено.
• Навчання буде організовано через діяльність ігровими методами як у класі, так і поза його межами.
• Оцінки не будуть виставлятися, найважливішим завданням учителя буде підтримувати в кожній дитині впевненість і мотивацію до пізнання.

У 1-4  класах створені вісім навчальних осередків:

• навчально-пізнавальної діяльності (з партами/столами)
• змінні тематичні осередки (дошки/фліп-чарти/стенди для діаграм з ключовими ідеями);
• гри (настільні ігри, інвентар для рухливих ігор);
• художньо-творчої діяльності (полички для зберігання приладдя та стенд для змінної виставки дитячих робіт);
• куточок живої природи для проведення дослідів (пророщування зерна, спостереження та догляд за рослинами, акваріум);
• відпочинку (з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м'яким покриттям);
• дитяча класна бібліотечка;
• осередок учителя (стіл, стілець, комп’ютер, полиці/ящики, шафи для зберігання дидактичного матеріалу тощо).

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу розвитку здобувачів освіти.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття освіти за інших умов.

Реалізація освітньої програми початкової школи КГ № 39 КМР забезпечує  всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в школі.

Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 1-4-х класів складає 2966,25годин/начальний рік, а саме:

для 1-х класів – 350 годин/навчальний рік (навантаження у 1 класі зменшено в зв'язку з тим, що клас неукомплектований і перебуває на індивідуальному навчанні у формі педагогічного патронажу),

для 2-х класів – 848,75 годин/навчальний рік,

для 3-х класів – 883,75 годин/навчальний рік,

для 4-х класів - 883,75 годин/навчальний рік.

Відповідно до вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ № 2205 від 25.09.2020 року визначено граничне допустиме навантаження здобувачів освіти на тиждень (без урахування годин на проведення фізичної культури), що складає у:

1-х класах – 20 годин;

2-х класах – 22 години;

3-х класах – 23 години;

4-х класах – 23 години.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальному плану закладу (далі –навчальний план).

Навчальний план Криворізької гімназії №39 КМР на 2021/2022 н.р. складено:

для 1-2-х класів – за Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272;

для 3-4-х класів – за Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273. 

У Криворізькій гімназії №39  Криворізької міської ради передбачено варіант навчального плану початкової школи з українською мовою навчання. Навчальний план містить інваріантну складову, у якій передбачено додаткові години на вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором.

Варіативна складова навчальних планів використовується на підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Учитель зазначає проведені уроки в частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години. Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потре дітей, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Освітня програма може мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.

Варіативна складова навчальних планів початкової школи становить 3 год. на тиждень, з якої у навчальному році буде використовуватися фактично 0,75 год. на підсилення предмету "Я досліджую світ " (по 0,25 год. у 2-4 класах)

Поділ класів на групи при вивчення окремих предметів  здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів (у редакції від 01.09.2016р) та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517 (зі змінами), листа МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей».

Відповідно до зазначених нормативних документів  клас може ділитися на групи під час вивчення української та іноземної мов за умови більше 27 учнів у класі, під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Очікувані результати навчання здобувачів освіти за освітніми галузями

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати учитель/учителька в рамках кожної освітньої галузі.

Освітня  програма (1-4 класи) має потенціал для формування в здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно й письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому й суспільному житті людини;

4) компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати й пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе й навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти й брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку й спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності в навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування вміннями й навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно й у групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність у житті класу й школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних із різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я й збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття й розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Наскрізні вміння здобувачів освіти (1-4 класи)

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різно­манітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують  способи самоконтролю, саморефлексії й самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-х класах підлягають вербальному та формувальному оцінюванню, 2-х класах - формувальному і підсумковому, 3-х класах – формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному), 4-х класах – формувальному і підсумковому (тематичному, семестровому та річному) оцінюванню.

Освітні галузі

Освітню програму Криворізької гімназії № Криворізької міської  ради для 1-4 класів укладено за шістьма  основними освітніми галузями.

Мовно-літературна освітня галузь - українська мова, німецька мова (122,5 годин/навчальний рік українська мова, 35 годин/навчальний рік англійська мова (1 клас), 245 годин/навчальний рік, 105 годин німецька мова (2-4 класи) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси й навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»,

2-4 класи – українська мова, читання.

Математична галузь - математика (70 годин/навчальний рік (1 клас,140 годин/навчальний рік (2 клас), 175 годин/навчальний рік (3-4 ті класи), ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

До програми 1-4 класів подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Природнича, громадянська й історична, соціальна , здоров'язбережувальна освітні галузі – «Я досліджую світ» (52,5 годин/навчальний рік (1 клас), 105 годин/навчальний рік (3-4 класи)  можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Технологічна освітня галузь - технології та дизайн (17,5 годин/навчальний рік (1клас),  35 годин/навчальний рік, 2-4 класи) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Інформатична освітня галузь  - інформатика (35 годин/навчальний рік, 2-4 класи). Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини;

- формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації;

- формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема    вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;

- формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач;

- розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно-орієнтованого мислення учнів.

За результатами формування предметної компетентності випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для:

доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію);

опрацювання інформації;

перетворення інформації із однієї форми в іншу;

створення інформаційних моделей;

оцінки інформації за її властивостями.

Мистецька освітня галузь - мистецтво (35 годин/навчальний рік (1клас), 70 годин/навчальний рік, 2-4 класи) ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь реалізується через інтегровані предмети вивчення за окремими видами мистецтва: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», де відбудеться реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь - фізична культура (17,5 годин/навчальний рік  (1 клас), 105 годин/навчальний рік (2-4 класи) ставить за мету всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова  

діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, 2-4-х класів – 40 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні й міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу вмінь у нові ситуації.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Перелік навчальних програм для 1-4 класів

Форми організації освітнього процесу та методи навчання

Організація освітнього процесу в Криворізькій гімназії №39 Криворізької міської ради  здійснюється відповідно до нових форм і методів сучасної освіти. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, технології дистанційного та/або змішаного навчання тощо. Пошук інновацій зосереджений на проведенні нестандартних уроків.

У 1-4 класах очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми й методи навчання: дослідницькі, інформаційні, мистецькі проєкти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, дитяче волонтерство, квести, які вчитель організує в межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватися та розширюватися в змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту початкової освіти та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис інструментарію оцінювання

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів  початкової школи буде здійснюватися за

•  методичними рекомендаціями щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 1 класу (наказ МОН № 924 від 20.08.2018);
• методичними рекомендаціями щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу (наказ МОН № 1154 від 27.08.2019);
• методичними рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи (наказ МОН№1146 від 16.09.2020);
• методичними рекомендаціями щодо оцінювання навчання учнів 3-4 класів НУШ (лист МОН України від 30.03.2021 № 1/9-174);
• методичними рекомендаціями про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році (лист МОН України  від 11.08.2020  № 1/9-430).

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

IІІ. Освітня програма базової середньої освіти (5 - 9 класи)

Освітню програму базової середньої освіти (5-9 класи) Криворізької гімназії №39 розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Освітня програма базової середньої освіти (далі - Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою;
• очікувані результати навчання здобувачів освіти подані в рамках навчальної програми, відповідно до кожної змістової лінії;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та методи навчання;
• опис інструментарію оцінювання.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження учнів 5-9-х класів закладу становить 5355 год./навчальний рік:

для 5-х класів – 1015 год./навчальний рік,

для 6-х класів – 1120 год./навчальний рік,

для 7-х класів – 840 год./навчальний рік,

для 8-х класів – 1172,5 год./навчальний рік,

для 9-х класів – 1207,5 год./навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальному плані закладу (далі – навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Варіативну складову навчального плану заклад освіти визначає самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображає в навчальному плані закладу освіти.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

Варіативна складова навчальних планів основної школи становить 8 год. на тиждень, у навчальному році буде використовуватися фактично 2 год.:

• 0,5 год. на підсилення предмету "українська мова" у 5 класі для реалізації допрофільного навчання;
• 0,5 год. на підсилення предмету "географія" у 9 класів, враховуючи індивідуальні потреби та інтереси здобувачів освіти, побажання батьків;
• 0,5 год. на підсилення предмету "мистецтво" у 8 класі враховуючи індивідуальні потреби та інтереси здобувачів освіти, побажання батьків;
• 0,5 год. на підсилення предмету "фізична культура" у 8 класі враховуючи індивідуальні потреби та інтереси здобувачів освіти, побажання батьків;

         Навчальні предмети, спецкурси, факультативи інваріантної та варіативної складових навчальних планів, які визначені нецілим числом годин (0,5; 1,5; 2,5; 3,5) викладатимуться впродовж навчального року через тиждень (за чисельником та знаменником).

Навчальний план базової середньої освіти передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану через навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти, та варіативну складову, у якій передбачені додаткові години на навчальні предмети, факультативні заняття.

У 5-7 класах будуть вивчатися  окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», а 8-9 класах здобувачі освіти вивчатимуть курс «Мистецтво» (у межах освітньої галузі «Мистецтво»).

У межах освітньої галузі «Суспільствознавство», у 5 класі вивчатимуть предмет «Історія України», а у 6-му –інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

Предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися протягом навчального року за розкладом.

Відповідно до типу закладу загальної середньої освіти та особливостей освітнього процесу навчальний план розроблено за таблицями 1,8 Типової освітньої програми.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план закладу освіти містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчального плану цієї освітньої програми.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується в змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» закладом освіти сформоване самостійно з варіативних модулів відповідно до статево - вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази  закладу освіти, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів буде здійснюватися відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів(у редакції від 01.09.2016р) та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за №229/6517 (зі змінами), листа МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей». Відповідно до зазначених нормативних документів  клас може ділитися на групи під час вивчення української та іноземної мов за умови більше 27 учнів у класі, під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Очікувані результати навчання здобувачів освіти за освітніми галузями

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати учитель/учителька в рамках кожної освітньої галузі.

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Наскрізні лінії здобувачів освіти 5-9-х класів

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем, при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проєктах;
• позакласну освітню діяльність і роботу гуртків.

Освітні галузі

Освітню програму Криворізької гімназії №39 Криворізької міської ради для 5-9 класів укладено за сьома основними освітніми галузями.

Перелік навчальних програм для закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затверджені наказами МОН від 07.06.2017 №804, від 23.10.2017 №1407 та від 21.02.2019 №236)

Форми організації освітнього процесу та методи навчання

У 5-9 класах очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми й методи навчання.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути проєктна діяльність, як форма роботи, інтегровані уроки, інтерактивні заняття у формі ділових ігор, заняття-практикуми, дослідно-експериментальні заняття, екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими) тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей  проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації освітньої діяльності поєднує виконання різних практичних вправ, дослідницьких робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності здобувачів освіти в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності підлітки можуть застосувати на практичних заняття. Практичне заняття - це така форма організації, у якій здобувачам освіти надається можливість застосовувати отримані ними знання в практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учасників освітнього процесу з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватися та розширюватися в змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис інструментарію оцінювання

Оцінювання здобувачів освіти  5-9 класів здійснюється згідно з наказом МОН України від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» (зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН України  від 19.08.2016 №1009). методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році.(лист МОН України  від 11.08.2020  № 1/9-430).

IV. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Заклад має необхідні ресурси для реалізації освітньої програми та організації освітнього процесу.

1.Кадрове забезпечення освітньої діяльності, забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Опис якісного складу  педагогічних працівників.

У 2021-2022 навчальному році реалізовувати завдання освітньої програми закладу буде педагогічний колектив  у складі – 12осіб, із яких:

вчителів – 11;

практичний психолог – 1.

Освітній рівень вчителів:

повна вища освіта –11;

базова вища освіта – 0;

Кваліфікаційний рівень:

вища категорія – 4;

І категорія – 4;

ІІ категорія – 2;

спеціаліст - 1;

бакалавр - 0.

         Педагогічні працівники закладу систематично і вчасно проходять атестацію з основної спеціальності та курсову перепідготовку з навчальних предметів, які викладають.

http://kzsh39.dnepredu.com/uk/site/vidomosti-pro-kilkisni-ta.html

2. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності:

Інформація про забезпечення закладу підручниками та навчальними посібниками, рекомендованими МОН України:

http://kzsh39.dnepredu.com/uk/site/pidruchniki-2018-2019-nav.html

Відомості про інформаційне забезпечення

3. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності :

Для забезпечення освітнього процесу база закладу складається із навчальних кабінетів, спортивного і читального залів, бібліотеки, архіву, медичного, комп’ютерного кабінетів, їдальні, приміщення для інженерно-технічного та навчально-допоміжного персоналу тощо.

Заклад має земельну ділянку, де розміщуються спортивний майданчик, зона відпочинку, господарські будівлі тощо.

Матеріали щодо стану матеріально-технічного забезпечення освітньої діяльності закладу розміщені в ліцензійній справі за посиланнями:

http://kzsh39.dnepredu.com/uk/site/vidomosti-pro-kilkisni-ta-yakisni-pokazniki-materialno-tekhnichnogo-zabezpechennya-1.html

4. Якість проведення навчальних занять:

Проходження курсової перепідготовки

         Педагогічні працівники закладу своєчасно проходять курсову перепідготовку з навчальних предметів, які викладають на базі Криворізького державного педагогічного університету, а також на базі Дніпропетровської академії неперервної освіти відповідно до перспективного плану курсової перепідготовки вчителів на підставі Типового положення про атестацію педагогічних працівників із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20 грудня 2011 року №1473, наказом Міністерства освіти і науки України від 8 серпня 2013 року №1135.

Проведення атестації педпрацівників

         Педагогічні працівники закладу систематично проходять атестацію з основної спеціальності на підставі Типового положення про атестацію педагогічних працівників із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20 грудня 2011 року №1473, наказом Міністерства освіти і науки України від 8 серпня 2013 року №1135.

Організаційно-методичне забезпечення

         Заклад організовує свою роботу самостійно, відповідно до перспективного, річного, місячного, тижневого плану. В плані роботи визначаються найголовніші питання роботи Закладу, перспективи його розвитку.      Основним документом, що регулює освітній процес, є робочий навчальний план, який складається на основі типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини.   

         Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники Закладу самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

5. Моніторинг досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей).

Важливим аспектом у складовій освітнього процесу є моніторингове дослідження результатів навчання здобувачів освіти. У закладі створено всі необхідні умови для реалізації творчих здібностей кожної дитини.

Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом:

• моніторингу якості проведення навчальних занять;
• моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентностей);
• проведення контрольних, тематичних зрізів учнів;
• участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня;
• участі у Всеукраїнських та міжнародних інтелектуальних конкурсах та турнірах;
• складання та захисту наукових проєктів;
• аналізу результатів участі учнів у ДПА.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю

знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу

освіти;

• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного

рівня педагогічних працівників.

V. Навчальні плани (додатки)

Додаток № 1

Додаток № 2

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗАКЛАДУ НА 2020-2021 НАВЧАЛЬНИЙ рІК

СХВАЛЕНО

Рішення педагогічної ради Криворізької загальноосвітньої школи

І-ІІ ступенів № 39 (протокол №_ від ______________ 2020 року)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Криворізької загальноосвітньої школи  І-ІІ ступенів № 39

від ____________ 2020 року №

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Криворізької гімназії  №39

Криворізької міської ради

на 2020-2021 навчальний рік

м. Кривий Ріг

2020р.

СТРУКТУРА

ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

   І.    Загальні положення освітньої програми

  ІІ.    Організація освітнього процесу

 ІІІ.   Ключові компетентності

 IV.   Наскрізні лінії

  V.    Освітні галузі

 VI.   Форми організації освітнього процесу

VII.   Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

VIII. Перелік навчальних програм

  IX. Додатки

І. Загальні положення освітньої програми

Перелік нормативних документів щодо організації діяльності закладу освіти:

• Конституція України (ст.53);
• Закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р.№988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад»;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 7 серпня 2013р. №538).
• Наказ МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»;
• Наказ МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»;
• Наказ МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
• Наказ МОН України від 19.08.2016 №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»;
• Наказ МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;
• Лист МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»;
• Лист Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 р. №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;
• Наказ МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;
• Лист МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей»;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»;
• Наказ МОН України від 08.10.2019 № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»;
• Наказ МОН України від 08.10.2019 № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»;
• Наказ МОН України від 26.07.2018 №814 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами»;
• Наказ МОН України від 25.06.2018 №693 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти 1 ступеня для дітей з особливими освітніми потребами»;
• Наказ МОН України від 26.07.2018 №815 «Про внесення змін до наказу МОН України від 12.06.2018 № 697»;
• Наказ МОН України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 1 класу у Новій українській школі»;
• Наказ МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»;
• Лист Міністерства освіти і науки України від 11 серпня 2020 р. № 1/9-430 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році»;
• Постанова МОЗ №50 від 22.08.2020р. “Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв'язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”
• Лист Міністерства освіти і науки України №1/9-406 від 29.07.2020 р. “Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та опалювального сезону в умовах адаптивного карантину”;
• Лист Міністерства освіти і науки України №1/9-385 від 20.07.2020 “Деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок”;
• Лист ІМЗО від 27.07.2020 № 22.1/10-1495 “Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2020/2021 н. р.”;
• Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджено постановою Головного державного санітарного лікаря України 14.08.2001 №6, погоджено лист Міністерства освіти і науки України 05.06.2001 №1/12-1459;
• Статут КГ №39 КМР.

         Інформаційна довідка про Криворізьку гімназію №39 Криворізької міської ради:

-        Рік введення в експлуатацію споруди закладу – 1956.

-        Заклад зареєстровано рішенням виконкому Криворізької міської Ради народних депутатів Дніпропетровської області від 08.06.1994 №262(9).

-        У закладі визначена українська мова навчання і запроваджено  допрофільну освіту у школі ІІ ступеня.

-        Ліцензований обсяг закладу – 232 учні.

-        Фактична мережа класів станом на початок 2020-2021 н.р. – 5.

-        Фактична кількість учнів – 45.

-        Режим навчання – п’ятиденний.

У відповідності до чинного законодавства України навчальний заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти:

І ступінь – початкова освіта;

ІІ ступінь – базова середня освіта.

         Умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

- Заклад забезпечує умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами, які можуть самостійно пересуватись.

- Доступ до приміщень закладу для осіб з особливими потребами можливий тільки на І поверх.

         Щодо виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»:

Довжина переносного пандусу – 2,0 м

Висота – 0,44 м

Ширина – 1,0 м

Висота дверей – 2,3 м

Ширина – 1,8 м

Кнопка виклику знаходиться на висоті – 1,0 м.

         Основним засобом реалізації освітньої програми закладу є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму загальноосвітніх програм:

         1-2 класи:  за Типовим навчальним планом для 1-2 класів початкової школи типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 №1272;

         3 класи:  за Типовим навчальним планом для 1-2 класів початкової школи типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 №1273;

         4 класи: за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №407, додаток 2;

         5-9 класи: за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405, додаток 12.

         Навчальні плани включають інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додатковий час на навчальні курси за вибором, факультативи, індивідуальні та групові заняття. Навчальний час, передбачений на варіативну складову, може бути використаний на предмет інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять.

         Індивідуальні навчальні плани для учнів, які за станом здоров'я не можуть відвідувати навчальний заклад, а також тих класів, у яких кількість учнів становить менше 5 осіб складаються відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 12 січня 2016 року №8 у редакції наказу МОН України від 10 липня 2019 року на основі типових навчальних планів, затверджених Міністерством освіти і науки України.

ІІ. Організація освітнього процесу

Напрями діяльності закладу.

         Педагогічний колектив закладу у 2020 – 2021 навчальному році буде реалізовувати І етап (концептуально-діагностичний) обласного науково-методичного проекту «Педагогічні стратегії розвитку самоефективності особистості в освітньому просторі Нової української школи». Робота над реалізацією даного етапу передбачає поетапне просування за наступними напрямками:

• Конкретизація завдань проєкту на рівні педагогічного колективу, планування роботи семінарів, педрад творчих груп, створення «банку інформації» з питань розвитку самоефективності учнів різного віку, визначення показників для системного відстеження, діагностика рівня готовності педагогічного колективу до роботи у проєкті, організація психолого-педагогічних семінарів, вебінарів, творчих груп у звичайному та дистанційному режимах.
• Наукове обґрунтування моделі закладу з гнучкою організацією навчального процесу (традиційне, дистанційне, змішане навчання), розробка відповідних проєктів, координація діяльності в забезпеченні умов для підвищення творчої активності педагогічних кадрів.
• Розробка та апробація системи діяльності закладу, конкретного педагога, спрямованої на розвиток компетентнісного потенціалу особистості, масове запровадження педагогічних технологій, що відповідають сучасним вимогам, накопичення досвіду управління інноваційними процесами в нових реаліях освітньої діяльності.

Структура навчального року.

         Відповідно до ст. 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2020/2021 навчальний рік у закладах загальної середньої освіти незалежно від

підпорядкування, типів і форм власності розпочинається у День знань – 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

         Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – 01.09.2020  – 24.12.2020 
ІІ семестр – 11.01.2021 – 28.05.2021  

         Канікули:

осінні – 26.10 2020 – 01.11.2020 (7 днів);

зимові – 25.12 2020 – 10.01.2021 (16 днів);

весняні – 22.03.2021 – 28.03.2021 (7 днів).

         Режим роботи закладу: п’ятиденний навчальний тиждень, одна зміна.

         Тривалість уроків у закладі становить: у 1-х класах – 35 хвилин; у 2-4-х класах – 40 хвилин; у 5-9-х класах – 45 хвилин.

         Навчальні екскурсії для учнів 1-4, 5-8 класів проводяться відповідно листа Міністерства освіти і науки України №1/9-61 від 06.02.2008 «Методичні

рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів», згідно рішення педагогічної ради закладу протягом навчального року, в канікулярний період та позаурочний час

через наступні форми:

• екскурсії;
• спостереження та дослідження явищ природи і процесів життєдіяльності
• суспільства;
• збирання природних матеріалів для гербаріїв та колекцій;
• реставрацію книжок;
• виготовлення наочних матеріалів для уроків;
• роботу з благоустрою закладу;
• самообслуговування;
• практичні заняття.

         Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової та основної школи.

         Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 30.12.2014 № 94, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  14.02.2015 за №157/26602, перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової школи та гімназії, форму та термін проведення МОН України буде затверджено додатково.

Розподіл годин інваріантної та варіативної складових навчального плану:

         Варіативна складова навчального плану закладу була визначена, враховуючи особливості організації освітнього процесу, результати анкетувань щодо індивідуальних потреб здобувачів освіти, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

         Освітній процес в 1-9-х класах забезпечується реалізацією інваріантної та варіативної складових, які здійснюються за програмами, затвердженими МОН України.

         Загальний обсяг навчального навантаження учнів 1-4-х класів складає 3272,5 годин/начальний рік, а саме:

для 1-х класів – 787,5 годин/навчальний рік,

для 2-х класів – 700 годин/навчальний рік,

для 3-х класів – 892,5 годин/навчальний рік,

для 4-х класів - 892,5 годин/навчальний рік.

         Варіативна складова навчальних планів початкової школи становить 1,5 год. на тиждень, у навчальному році буде використовуватися фактично:

• 1 год. на підсилення предмету "Я досліджую світ " (по 0,5 год. у 1 та 3 класах);
• 0,5 год. на підсилення предмету "образотворче мистецтво " у 4 класі;

         Загальний обсяг навчального навантаження учнів 5-9-х класів закладу становить 4882,5 год./навчальний рік:

для 5-х класів – 1120 год./навчальний рік,

для 6-х класів – 840 год./навчальний рік,

для 7-х класів – 1172,5 год./навчальний рік,

для 8-х класів – 1190 год./навчальний рік,

для 9-х класів – 560 год./навчальний рік.

         Варіативна складова навчальних планів основної школи становить 3 год. на тиждень, у навчальному році буде використовуватися фактично:

• 2 год. на підсилення предмету "українська мова" (по 1 год. у 7-8 класах) для реалізації допрофільного навчання;
• 0,5 год. на підсилення предмету "географія" у 7 класі враховуючи індивідуальні потреби та інтереси здобувачів освіти, побажання батьків;
• 0,5 год. на підсилення предмету "біологія" у 8 класі враховуючи індивідуальні потреби та інтереси здобувачів освіти, побажання батьків;

         Навчальні предмети, спецкурси, факультативи інваріантної та варіативної складових навчальних планів, які визначені нецілим числом годин (0,5; 1,5; 2,5; 3,5) викладатимуться впродовж навчального року через тиждень (за чисельником та знаменником).

         Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статевовікових особливостей учнів, їх інтересів, кадрового забезпечення та матеріально-технічної бази закладу.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів.

         Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів у 2020-2021 н. р.

повинен здійснюватися відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН України від 20.02.2002 №128 та МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей». Орієнтовно за цими нормативами поділ класів на групи у 2020-2021 н.р. здійснюватися не буде.

ІІІ. Ключові компетентності.

         Державним стандартом початкової освіти (Постанова КМУ від 21 лютого 2018 року №87, Постанова КМУ №462 від 20 квітня 2011 року), та Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (Постанова від 23 листопада 2011 року №1392 із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 7 серпня  2013 року № 538) визначено вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти, загальний обсяг їх навчального навантаження у базовому навчальному плані початкової освіти та форму державної атестації.

         Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

         Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. До ключових компетентностей належать:

1. вільне володіння державною мовою;

2. здатність спілкування рідною та іноземними мовами;

3. математична компетентність;

4. компетентності у природничих науках і технологіях;

5. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі;

6. екологічна компетентність;

7. інформаційно-комунікаційна компетентність;

8. навчання впродовж життя;

9. громадянські та соціальні компетентності.

10. культурна компетентність

11. підприємливість та фінансова грамотність

         У комплексності освітніх компетентностей закладена додаткова можливість представлення цілей, змісту освіти (освітніх стандартів) та освітніх технологій у системному вигляді, що припускає побудову чітких вимірників із перевірки успішності їх засвоєння учнями. Із погляду вимог до рівня підготовки випускників освітні компетентності являють собою інтегральні характеристики якості підготовки учнів, пов'язані з їхньою здатністю цільового осмисленого застосування комплексу знань, умінь і способів діяльності по відношенню до певного міждисциплінарного кола питань.

         Формування компетентностей відбувається засобами змісту освіти. У підсумку в учня розвиваються здібності та з'являються можливості вирішувати в повсякденному житті реальні проблеми – від побутових до виробничих і соціальних.

         Таким чином, компетентнісний зміст освіти проходить наскрізною лінією через усі навчальні предмети (освітні галузі), одержуючи кожного разу реалістичне, діяльнісне, особистісне й соціально значуще втілення на відповідному матеріалі. У результаті вдається об'єднати навчальні предмети в єдиний цілісний зміст, визначивши системоутворюючі елементи загальної освіти як по вертикалі окремих ступенів навчання, так і на рівні горизонтальних

міжпредметних зв'язків.

         Освітні компетентності стають системними характеристиками особистісно зорієнтованого евристичного підходу до освіти, оскільки відносяться винятково до особистості учня, виявляються у процесі його творчої діяльності та виражаються у створюваній ним продукції.

         Запроектована на даній основі освіта буде забезпечувати не тільки розрізнену предметну, а й цілісну компетентнісну освіту. Освітні компетентності учня будуть відігравати багатофункціональну метапредметну роль, що виявляється не тільки у закладі, а й у родині, у дружньому колі, у майбутніх виробничих стосунках.

ІV. Наскрізні лінії.

         Наскрізні лінії – це:

1. соціально значимі надпредметні теми, що:

– сприяють сформувати в учнів уявлення про суспільство в цілому;

– розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях;

2. засіб інтеграції:

– ключових і загально предметних компетентностей;

– навчальних предметів та предметних циклів.

         Їх ураховують при формуванні освітнього середовища.

         Наскрізні лінії інтегруються у зміст усіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів закладу.

V. Освітні галузі.

         Зміст освіти у проекті Державного стандарту початкової освіти групується за такими освітніми галузями:

VІ. Форми організації освітнього процесу

         Освітній процес здійснюється за різними формами: у вигляді уроків, лекцій, лабораторно-практичних та семінарських занять, навчально-виробничих екскурсій тощо.         Поряд із традиційними методами і формами організації навчальних занять у Закладі застосовуються інноваційні технології та проектування, конструювання, моделювання (теоретичне і технологічне), пошуково-дослідницька робота, у тому числі літня навчально-дослідницька практика та інші види навчальної діяльності учнів та вчителів.

         У закладі проводяться також нестандартні уроки:

• уроки з ігровою змагальною основою (урок-вікторина, урок-брейн ринг);
• уроки зі зміненням способу організації (лекції, диспути, захист ідей, конференція, залік, урок під відкритим небом);
• уроки-аналогії певних дій (урок-суд, урок-аукціон)
• уроки, пов’язані з фантазією (урок-казка, театралізований урок);
• уроки, що імітують які-небудь види діяльності (урок-телепередача, урок-екскурсія, урок-експедиція, урок-квест);

За необхідності у своїй роботі педагогічні працівники можуть застосовувати елементи дистанційного навчання.

VII. Опис та інструментарій системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.

Опис якісного складу  педагогічних працівників.

У 2020-2021 навчальному році реалізовувати завдання освітньої програми закладу буде педагогічний колектив  у складі – 11осіб, із яких:

вчителів – 10;

практичний психолог – 1.

Освітній рівень вчителів:

повна вища освіта –10;

базова вища освіта – 0;

Кваліфікаційний рівень:

вища категорія – 4;

І категорія – 3;

ІІ категорія – 3;

спеціаліст - 0;

бакалавр - 0.

         Педагогічні працівники закладу систематично і вчасно проходять атестацію з основної спеціальності та курсову перепідготовку з навчальних предметів, які викладають.

http://kzsh39.dnepredu.com/uk/site/vidomosti-pro-kilkisni-ta.html

2. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності.

         Інформація про забезпечення закладу підручниками та навчальними посібниками, рекомендованими МОН України:

http://kzsh39.dnepredu.com/uk/site/pidruchniki-2018-2019-nav.html

Відомості про інформаційне забезпечення

3. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності 

Для забезпечення освітнього процесу база закладу складається із навчальних кабінетів, спортивного і читального залів, бібліотеки, архіву, медичного, комп’ютерного кабінетів, їдальні, приміщення для інженерно-технічного та навчально-допоміжного персоналу тощо.

Заклад має земельну ділянку, де розміщуються спортивний майданчик, зона відпочинку, господарські будівлі тощо.

Матеріали щодо стану матеріально-технічного забезпечення освітньої діяльності закладу розміщені в ліцензійній справі за посиланнями:

http://kzsh39.dnepredu.com/uk/site/vidomosti-pro-kilkisni-ta-yakisni-pokazniki-materialno-tekhnichnogo-zabezpechennya-1.html

 4. Якість проведення навчальних занять

Проходження курсової перепідготовки

         Педагогічні працівники закладу своєчасно проходять курсову перепідготовку з навчальних предметів, які викладають на базі Криворізького державного педагогічного університету, а також на базі Дніпропетровської академії неперервної освіти відповідно до перспективного плану курсової перепідготовки вчителів на підставі Типового положення про атестацію педагогічних працівників із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20 грудня 2011 року №1473, наказом Міністерства освіти і науки України від 8 серпня 2013 року №1135.

Проведення атестації педпрацівників

         Педагогічні працівники закладу систематично проходять атестацію з основної спеціальності на підставі Типового положення про атестацію педагогічних працівників із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20 грудня 2011 року №1473, наказом Міністерства освіти і науки України від 8 серпня 2013 року №1135.

Організаційно-методичне забезпечення

         Заклад організовує свою роботу самостійно, відповідно до перспективного, річного, місячного, тижневого плану. В плані роботи визначаються найголовніші питання роботи Закладу, перспективи його розвитку.     Основним документом, що регулює освітній процес, є робочий навчальний план, який складається на основі типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини.    

         Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники Закладу самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

5. Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)

         Якість освіти забезпечується постійним контролем із метою своєчасного усунення недоліків та підвищення ефективності функціонування всіх складників системи.

         У здійсненні цих завдань важливе значення має цілеспрямована робота по дальшому вдосконаленню існуючих і пошуку нових форм і методів навчання які б надавали можливість вчителю працювати творчо, спонукаючи учнів до активної пізнавальної діяльності і володінню глибокими переконаннями.

         Для досягнення поставлених освітніх задач в закладі проводяться моніторингові дослідження. Моніторинг реалізується за допомогою комплексу методів і чітко розроблених процедур. На відміну від контролю, який кожного року спрямовується на нові об’єкти, моніторинг спрямовується на одні й ті самі об’єкти й періодично повторюється.

VIII.  Перелік навчальних програм

IX. Додатки

                                                                                                                                                        ДОДАТОК 1

                                                                                                                                                        ДОДАТОК 2

                                                                                                                                                        ДОДАТОК 3

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗАКЛАДУ НА 2019-2020 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

СХВАЛЕНО

Рішення педагогічної ради Криворізької загальноосвітньої

школи І-ІІ ступенів № 39 (протокол № 1  від 30 серпня 2019 року)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Криворізької загальноосвітньої школи  І-ІІ ступенів № 39

від 30 серпня 2019 року № 53

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Криворізької загальноосвітньої

школи І-ІІ ступенів  №39

Криворізької міської ради

Дніпропетровської області

на 2019-2020 навчальний рік

м. Кривий Ріг

2019р.

І. Загальні положення освітньої програми

         Освітня програма Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів  №39 Криворізької міської ради Дніпропетровської області розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року №988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»; постанови   Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року №778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад»; постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року № 688); постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»; постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011року №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 7 серпня 2013року №538); наказу МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»; наказу МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»; наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»; наказу МОН України від 19.08.2016 №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»; наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»; листа МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»; листа Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»; наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»; листа МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей»; Державних санітарних  правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджено постановою Головного державного санітарного лікаря України 14.08.2001 №6, погоджено лист Міністерства освіти і науки України 05.06.2001 №1/12-1459 та Статуту КЗШ №39 КМР ДО.

         В своїй роботі заклад буде використовувати лист МОН від 01.07.2019

№ 1/11-5966 "Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році".

         Інформаційна довідка про Криворізьку загальноосвітню школу І-ІІ ступенів №39 Криворізької міської ради Дніпропетровської області:

-        Рік введення в експлуатацію споруди школи – 1956.

-        Заклад зареєстровано рішенням виконкому Криворізької міської Ради народних депутатів Дніпропетровської області від 08.06.1994 №262(9).

-        У закладі визначена українська мова навчання і запроваджено  допрофільну освіту у школі ІІ ступеня.

-        Ліцензований обсяг закладу – 232 учні.

-        Фактична мережа класів станом на початок 2019-2020 н.р. – 4.

-        Фактична кількість учнів – 36.

-        Режим навчання – п’ятиденний.

У відповідності до чинного законодавства України навчальний заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти:

І ступінь – початкова загальна освіта;

ІІ ступінь – основна загальна освіта.

         Основним засобом реалізації освітньої програми закладу є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму загальноосвітніх програм:

         1-2 класи:  за Базовим навчальним планом початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання відповідно до додатку2 Державного стандарту початкової освіти, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2018 №87, наказу МОН України №268 від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»;

         3-4 класи: за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №407, додаток 2;

         5-9 класи: за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405, додаток 12.

         Навчальні плани включають інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додатковий час на навчальні курси за вибором, факультативи, індивідуальні та групові заняття. Навчальний час, передбачений на варіативну складову, може бути використаний на предмет інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять.

         Індивідуальні навчальні плани для учнів, які за станом здоров'я не можуть відвідувати навчальний заклад, а також тих класів, у яких кількість учнів становить менше 5 осіб складаються відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 12 січня 2016 року №8 у редакції наказу МОН України від 10 липня 2019 року на основі типових навчальних планів, затверджених Міністерством освіти і науки України.

ІІ. Організація освітнього процесу

Напрями діяльності закладу.

         Педагогічний колектив школи у 2019 – 2020 навчальному році буде реалізовувати V етап «Підсумковий. Узагальнення перспективного педагогічного досвіду» обласного науково-методичного проекту «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства».

         Умови ефективної соціалізації:

1. Використання інноваційних освітніх технологій для формування цілісного світогляду, соціальної компетентності та громадської активності учнів.

2. Впровадження нових методів контролю знань та оцінювання з метою формування навичок рефлексії та розвитку оцінної складової самосвідомості учнів.

3. Актуалізація підготовки учнів до свідомого вибору життєвих перспектив та майбутньої професії.

4. Використання методів педагогічної корекції для вирішення актуальних проблем виховання та реалізації індивідуального підходу до учнів.

5 Гуманізація міжособистісних стосунків, створення позитивного мікроклімату

в дитячих колективах.

6. Аналіз, узагальнення та впровадження педагогічного досвіду, накопиченого

у процесі роботи над проектом.

         Основні пріоритети проекту:

1. Моніторинг якості навчання та соціальної компетентності школярів.

2. Запровадження педагогічних стратегій соціалізації особистості, визначених у процесі роботи над проектом.

3. Використання інноваційних технологій навчання з метою стимулювання самоосвіти, самовдосконалення та посилення соціальної компетентності учнів.

4. Впровадження позитивної мотивації навчання та вибору майбутньої професії.

5. Допомога учням в оволодінні стратегією життєвого проектування та самореалізації особистості.

6. Зміцнення фізичного, психічного та психологічного здоров’я молоді, запровадження здоров’язберігаючих технологій освітнього процесу.

7. Впровадження профільного навчання в старшій школі з метою поліпшення якості освіти, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання в умовах сучасного суспільства.

         Для досягнення позитивних результатів проекту педагогічний колектив закладу буде творчо реалізовувати нові концепції та оновлену і реформовану систему освіти через:

• самоосвіту та підвищення власної кваліфікації відповідно до потреб і вимог Нової української школи;
• висвітлення власного педагогічного досвіду у фахових виданнях (друкованих та Інтернет-мережі);
• участь у фахових професійних конкурсах та семінарах, конференціях, вебінарах і майстер-класах;
• удосконалення системи моніторингових досліджень і розповсюдження накопиченого досвіду в межах району та міста.

Структура навчального року.

         Відповідно до ст. 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2019/2020 навчальний рік у закладах загальної середньої освіти незалежно від

підпорядкування, типів і форм власності розпочинається у День знань – 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

         Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – 02.09.2019 – 22.12.2019

ІІ семестр – 08.01.2020 – 29.05.2020

         Канікули:

осінні – 28.10.2019 – 03.11.2019 (7 днів);

зимові – 23.12.2019 – 07.01.2020 (16 днів);

весняні – 23.03.2020 – 29.03.2020 (7 днів).

         Режим роботи школи: п’ятиденний навчальний тиждень, одна зміна.

         Тривалість уроків у школі становить: у 1-х класах – 35 хвилин; у 2-4-х класах – 40 хвилин; у 5-9-х класах – 45 хвилин.

         Протягом навчального року проводяться навчальні екскурсії у 1-4 класах, навчальні екскурсії та навчальна практика у 5-8-х класах. Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової та основної школи. Навчальні екскурсії та навчальна практика учнів організовуються відповідно до інструктивно-методичного листа МОН України від 06.02.2008 №1/9 – 61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів ЗНЗ». Проведення навчальної практики та навчальних екскурсій буде здійснено протягом навчального року, у канікулярний та позаурочний час через такі форми:

• екскурсії та спостереження і дослідження явищ природи й процесів життєдіяльності суспільства;
• збирання природних матеріалів для гербаріїв та колекцій;
• реставрацію книжок;
• виготовлення наочних матеріалів для уроків;
• роботу з благоустрою закладу;
• самообслуговування;
• практичні заняття за інтерактивними методиками.

         Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 30.12.2014 № 94, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  14.02.2015 за №157/26602, перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної та старшої школи, форму та термін проведення МОН України буде затверджено додатково.

Розподіл годин інваріантної та варіативної складових навчального плану:

         Варіативна складова навчального плану школи була визначена, враховуючи особливості організації освітнього процесу, результати анкетувань щодо індивідуальних потреб здобувачів освіти, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

         Освітній процес в 1-9-х класах школи забезпечується реалізацією інваріантної та варіативної складових, які здійснюються за програмами, затвердженими МОН України.

         Загальний обсяг навчального навантаження учнів 1-4-х класів складає 2433 годин/начальний рік, а саме:

для 1-х класів – 350 годин/навчальний рік,

для 2-х класів – 858 годин/навчальний рік,

для 3-х класів – 700 годин/навчальний рік,

для 4-х класів - 525 годин/навчальний рік.

         Варіативна складова навчальних планів початкової школи становить 0,5 год. на тиждень, у навчальному році буде використовуватися фактично 0,5 год. на підсилення навчального предмету "Я досліджую світ" у 2 класі.

         Загальний обсяг навчального навантаження учнів 5-9-х класів школи становить 4357,5 год./навчальний рік:

для 5-х класів – 840 год./навчальний рік,

для 6-х класів – 1120 год./навчальний рік,

для 7-х класів – 1172,5 год./навчальний рік,

для 9-х класів – 1225 год./навчальний рік.

         Варіативна складова навчальних планів основної школи становить 4 год. на тиждень, у навчальному році буде використовуватися фактично:

• 1 год. на підсилення предмету "українська мова" (по 0,5 год. у 6-7 класах) для реалізації допрофільного навчання;
• 1 год. на підсилення предмету "історія України" (по 0,5 год. у 6-7 класах) враховуючи індивідуальні потреби та інтереси здобувачів освіти, побажання батьків;
• 1 год. на підсилення предмету "Всесвітня історія" (по 0,5 год. у 6-7 класах) враховуючи індивідуальні потреби та інтереси здобувачів освіти, побажання батьків;
• 1 год. на впровадження факультативу "креслення" у 9 класі враховуючи індивідуальні потреби та інтереси здобувачів освіти, побажання батьків;

         Навчальні предмети, спецкурси, факультативи інваріантної та варіативної складових навчальних планів, які визначені нецілим числом годин (0,5; 1,5; 2,5; 3,5) викладатимуться впродовж навчального року через тиждень (за чисельником та знаменником).

         Змістове наповнення предмета «Фізична культура» школа формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статевовікових особливостей учнів, їх інтересів, кадрового забезпечення та матеріально-технічної бази школи.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів.

         Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів у 2019-2020 н. р.

повинен здійснюватися відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН України від 20.02.2002 №128 та МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей». Орієнтовно за цими нормативами поділ класів на групи у 2019-2020 н.р. здійснюватися не буде.

ІІІ. Ключові компетентності.

         Державним стандартом початкової освіти (Постанова КМУ від 21 лютого 2018року №87, Постанова КМУ №462 від 20 квітня 2011 року), та Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (Постанова від 23 листопада 2011року №1392 із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 7 серпня  2013року № 538) визначено вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти, загальний обсяг їх навчального навантаження у базовому навчальному плані початкової освіти та форму державної атестації.

         Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

         Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. До ключових компетентностей належать:

1. вільне володіння державною мовою;

2. здатність спілкування рідною та іноземними мовами;

3. математична компетентність;

4. компетентності у природничих науках і технологіях;

5. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі;

6. екологічна компетентність;

7. інформаційно-комунікаційна компетентність;

8. навчання впродовж життя;

9. громадянські та соціальні компетентності.

10. культурна компетентність

11. підприємливість та фінансова грамотність

         У комплексності освітніх компетентностей закладена додаткова можливість представлення цілей, змісту освіти (освітніх стандартів) та освітніх технологій у системному вигляді, що припускає побудову чітких вимірників із перевірки успішності їх засвоєння учнями. Із погляду вимог до рівня підготовки випускників освітні компетентності являють собою інтегральні характеристики якості підготовки учнів, пов'язані з їхньою здатністю цільового осмисленого застосування комплексу знань, умінь і способів діяльності по відношенню до певного міждисциплінарного кола питань.

         Формування компетентностей відбувається засобами змісту освіти. У підсумку в учня розвиваються здібності та з'являються можливості вирішувати в повсякденному житті реальні проблеми – від побутових до виробничих і соціальних.

         Таким чином, компетентнісний зміст освіти проходить наскрізною лінією через усі навчальні предмети (освітні галузі), одержуючи кожного разу реалістичне, діяльнісне, особистісне й соціально значуще втілення на відповідному матеріалі. У результаті вдається об'єднати навчальні предмети в єдиний цілісний зміст, визначивши системоутворюючі елементи загальної освіти як по вертикалі окремих ступенів навчання, так і на рівні горизонтальних

міжпредметних зв'язків.

         Освітні компетентності стають системними характеристиками особистісно зорієнтованого евристичного підходу до освіти, оскільки відносяться винятково до особистості учня, виявляються у процесі його творчої діяльності та виражаються у створюваній ним продукції.

         Запроектована на даній основі освіта буде забезпечувати не тільки розрізнену предметну, а й цілісну компетентнісну освіту. Освітні компетентності учня будуть відігравати багатофункціональну метапредметну роль, що виявляється не тільки у школі, а й у родині, у дружньому колі, у майбутніх виробничих стосунках.

ІV. Наскрізні лінії.

         Наскрізні лінії – це:

1. соціально значимі надпредметні теми, що:

– сприяють сформувати в учнів уявлення про суспільство в цілому;

– розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях;

2. засіб інтеграції:

– ключових і загально предметних компетентностей;

– навчальних предметів та предметних циклів.

         Їх ураховують при формуванні освітнього середовища.

         Наскрізні лінії інтегруються у зміст усіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів закладу.

V. Освітні галузі.

         Зміст освіти у проекті Державного стандарту початкової освіти групується за такими освітніми галузями:

VІ. Форми організації освітнього процесу

         Освітній процес здійснюється за різними формами: у вигляді уроків, лекцій, лабораторно-практичних та семінарських занять, навчально-виробничих екскурсій тощо.         Поряд із традиційними методами і формами організації навчальних занять у Закладі застосовуються інноваційні технології та проектування, конструювання, моделювання (теоретичне і технологічне), пошуково-дослідницька робота, у тому числі літня навчально-дослідницька практика та інші види навчальної діяльності учнів та вчителів.

         У закладі проводяться також нестандартні уроки:

• уроки з ігровою змагальною основою (урок-вікторина, урок-брейн ринг);
• уроки зі зміненням способу організації (лекції, диспути, захист ідей, конференція, залік, урок під відкритим небом);
• уроки-аналогії певних дій (урок-суд, урок-аукціон)
• уроки, пов’язані з фантазією (урок-казка, театралізований урок);
• уроки, що імітують які-небудь види діяльності (урок-телепередача, урок-екскурсія, урок-експедиція, урок-квест);

VII. Опис та інструментарій системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.

Опис якісного складу  педагогічних працівників.

У 2019-2020 навчальному році реалізовувати завдання освітньої програми школи буде педагогічний колектив  у складі – 11осіб, із яких:

вчителів – 11.

Освітній рівень педагогічних працівників:

повна вища освіта –11;

базова вища освіта – 0;

Кваліфікаційний рівень:

вища категорія -4;

І категорія – 3;

ІІ категорія – 2;

спеціаліст - 2;

бакалавр - 0.

         Педагогічні працівники закладу систематично і вчасно проходять атестацію з основної спеціальності та курсову перепідготовку з навчальних предметів, які викладають.

http://kzsh39.dnepredu.com/uk/site/vidomosti-pro-kilkisni-ta.html

2. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності.

         Інформація про забезпечення закладу підручниками та навчальними посібниками, рекомендованими МОН України:

http://kzsh39.dnepredu.com/uk/site/pidruchniki-2018-2019-nav.html

Відомості про інформаційне забезпечення

3. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності 

Для забезпечення освітнього процесу база закладу складається із навчальних кабінетів, спортивного і читального залів, бібліотеки, архіву, медичного, комп’ютерного кабінетів, їдальні, приміщення для інженерно-технічного та навчально-допоміжного персоналу тощо.

Заклад має земельну ділянку, де розміщуються спортивний майданчик, зона відпочинку, господарські будівлі тощо.

Матеріали щодо стану матеріально-технічного забезпечення освітньої діяльності школи розміщені в ліцензійній справі за посиланнями:

http://kzsh39.dnepredu.com/uk/site/vidomosti-pro-kilkisni-ta-yakisni-pokazniki-materialno-tekhnichnogo-zabezpechennya-1.html

 4. Якість проведення навчальних занять

Проходження курсової перепідготовки

         Педагогічні працівники закладу своєчасно проходять курсову перепідготовку з навчальних предметів, які викладають на базі Криворізького державного педагогічного університету, а також на базі Дніпропетровської академії неперервної освіти відповідно до перспективного плану курсової перепідготовки вчителів на підставі Типового положення про атестацію педагогічних працівників із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20 грудня 2011 року №1473, наказом Міністерства освіти і науки України від 8 серпня 2013 року №1135.

Проведення атестації педпрацівників

         Педагогічні працівники закладу систематично проходять атестацію з основної спеціальності на підставі Типового положення про атестацію педагогічних працівників із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20 грудня 2011 року №1473, наказом Міністерства освіти і науки України від 8 серпня 2013 року №1135.

Організаційно-методичне забезпечення

         Заклад організовує свою роботу самостійно, відповідно до перспективного, річного, місячного, тижневого плану. В плані роботи визначаються найголовніші питання роботи Закладу, перспективи його розвитку.     Основним документом, що регулює освітній процес, є робочий навчальний план, який складається на основі типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини.    

         Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники Закладу самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

5. Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)

         Якість освіти забезпечується постійним контролем із метою своєчасного усунення недоліків та підвищення ефективності функціонування всіх складників системи.

         У здійсненні цих завдань важливе значення має цілеспрямована робота по дальшому вдосконаленню існуючих і пошуку нових форм і методів навчання які б надавали можливість вчителю працювати творчо, спонукаючи учнів до активної пізнавальної діяльності і володінню глибокими переконаннями.

         Для досягнення поставлених освітніх задач в закладі проводяться моніторингові дослідження. Моніторинг реалізується за допомогою комплексу методів і чітко розроблених процедур. На відміну від контролю, який кожного року спрямовується на нові об’єкти, моніторинг спрямовується на одні й ті самі об’єкти й періодично повторюється.

VIII.  Перелік навчальних програм

Типова освітня програма для 1-2 класів (автор Савченко О.Я.) (затверджено

наказом МОН України від 21.03.2018 №268).

Перелік навчальних програм для 3-4 класів (затверджено наказом МОН України від 29.05.2015 №584).

Перелік навчальних програм для 5-9 класів (затверджено наказами МОН України від 07.06.2017 №804, від 23.10.2017 №1407).

IX. Додатки

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3