Вчитель - Кривонос О.Д., КЗШ №39

СЦЕНА 1

Баба Палажка:

Ой, люди добрі, що мені на світі Божому робити? Не можна, не можна за лихими сусідами на селі вдержатись. Через ту бабу Параску не те що держаться, не можна через неї на світі жити: набріхує на мене, як скажена собака, бігає по дворах та вигадує на мене таке, що докупи не держиться. Чого тільки вона на мане не набріхувала! Я сяка і така, і носата, і губата, і задрипана, ще й до того відьма. Господи милостивий та милосердний! І що я людям заподіяла? Уже насилу душа моя держиться в тілі. Я не знаю, що вже далі мені робити. Не можна мені не та що на селі вдержатись, неможна мені вже на світі жити. Люди добрі! Благословіть мене скоропостижно вмерти! Нехай мій гнів впаде на Парасчину голову!

Баба Параска:

Ой люди добрі! Що мені на світі Божому робити? Не можна за лихими сусідами на селі вдержатись! Хоч зараз вдержатись! Хоч зараз спродуйся, та й вибирайся на кубанські степи! Але біс мені так не допік аж до живих печінок, як баба Палажка Солов’їха. Боже мій! Так її обминаю, обходжу десятою вулицею; отже зачепить! Якби я під землею лежала, вона б капосна, і там знайшла б. А я собі лихо добра. Хоч я трохи й сліпа на одне око, але добре бачу, де що діється. Свята вона та божа! До церкви ходить, Богу молиться. Знаємо, яка вона свята! Йде з церкви, за селом роззявить рота, ладна всіх поїсти, за селом аж язика висолопить. Сидить вона мені от тут у печінках, хоч зараз пакуйся та й мандруй на кубанські степи.

Ага, так це ти, капосна, мого підсвинка зв’язала!

Палажка:

Ах ти сяка-така! Бодай твоє порося вовки з’їли, і бодай ти вечора не діждала, як твій підсвинок та поїв же мою цибульку.

Параска:

А бий тебе божа сила! Ще не чула, одколи живу на світі, щоб свині цибулю їли!

Палажка:

Ой люта ж я, люта! Не підступай, бо голову провалю кочергою та й на Сибір піду: і я пропаду, але й ти пропадеш!

Параска:

Подивись лише на свою морду, яка вона стала од злості синя, як буз!

Палажка:

А в тебе зелена, як гарбуз

1-й ведучий.

Та годі вже вам, вже й молодь на вечорниці зібралася, а ви все зі своєю свинею та цибулею не розберетесь.

2-й ведучий.

Та годі вже людей смішити.

Параска:

Цур йому, дожились, що всі сусіди на кутку сміються.

Палажка:

Атож! Як почне хтось сваритися, так і говорить: «О, як Параска з Палажкою». (Обіймаються зі словами: «Кумасю, серденько».)

Параска:

Ходімо, Палазю, додому, годі людей смішити.

Йдуть зі сцени, обнявшись.

1-й ведучий:

Україно! Чарівна моя, ненько, найкращий куточок землі, солов’їна пісне! Ти прекрасна, але найбільше твоє багатство – народ! Народ чесний, працелюби вий, міцний, як граніт, співучий, дзвінкоголосий.

2-й ведучий:

Сьогодні ми будуємо говорити про традиції нашого народу, родовідну пам'ять, про збереження цих традицій у наших сім’ях, наших душах. Кожен край має свій звичай, - мовить народна творчість, і це закономірно. Звичаї пройшли випробування часом, стали народним надбанням, передаються із покоління в покоління.

1-й ведучий:

Дніпропетровщина! Рідний край! Золота щедра сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, зачаровані красою рідного краю.

2-й ведучий:

З давніх - давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про її гаї зелені, про тихі річки та озера. Наша Україна славиться традиційними святами та обрядами.

1-й ведучий.

Кожен, хто черствіє душею, хто сповнений любові, доброти української спадщини, повертається до традицій свого народу.

2-й ведучий:

Узимку, коли завершувалися роботи, частішали дівочі та парубочі гуляння.

1-й ведучий:

Це відбувалося 13 грудня і вважалося днем мученицької смерті одного з 12 апостолів Христових – Андрія Первозванного.

2-й ведучий:

Тож є в нашого народу чудові традиції, колядки, щедрівки і вечорниці є. Спробуємо сьогодні хоча б трішечки зазирнути на сторінку нашої щедрої минувшини.

1-й ведучий:

Та якої минувшини? Що ти верзеш! У нас вечорниці нічим не гірше вийдуть!

Господиня:

Уже й вечір, ні дівчат, ані хлопців чомусь немає. Де вони забрались? Молодість… Гарна пора. Цілу ніч гуляли б, тільки музики та пісні. І то ж з споконвіку так ведеться. І ми колись…. Як згадаю…. Літа-літа! Летять, наче орли сизокрилі!

Стук у двері.

Лаврін:

Добрий вечір вашій хаті!

Карпо:

Дозвольте з дороги води напитися!

Господиня:

Проходьте хлопці, сідайте, я вам і води джерельної дам напитися, і варениками смачними пригощу! У хаті моїй сьогодні вечорниці! А дівчата які прийдуть….. А чого це ви, хлопці, зажурилися?

Лаврін:

Та це ж питаю Карпа, кого буде сватать, а він мовчить. Карпе, ну скажи, кого будеш сватать?

Карпо:

Посватаю, хто трапиться.

Лаврін:

Сватай, Карпе, Марину. Кращої від Марини немає на весь Ірдинь.

Карпо:

То сватай, як тобі треба.

Лаврін:

Якби на мене, то я б сватав Марину. У Маринки брові як шнурочки. А що вже гарна, як намальована.

Карпо:

У Марини очі витрішкуваті, як у жаби, а стан, як у баби.

Лаврін:

Тю,тебе. То сватай Гоксану. Чим же Гоксана не гарна? Говорить тихесенько, як сопілка грає, а тиха, як ягниця.

Карпо:

Тиха, як телиця. Я люблю, щоб дівка  була трохи бриклива, мала серце з перцем.

Лаврін:

Але ж ти, Карпе вередливий! То сватай Килину!

Карпо:

Ти що, здурів! Килина як вигляне у вікно, то на вікно три дні собаки брешуть!

Лаврін:

Ну ти, Карпе, й вередливий!

Господиня:

Не хвилюйся, Карпе, життя своє покаже, де твоя доля. Ось і дівчата йдуть.

Дівчата:

Добрий вечір у вашій хаті.

Господиня:

І вам вечір добрий. Заходьте, сідайте, будьте ласкаві, у нашій хаті, на нашій лаві.

1-й ведучий:

А чи можна і нашим хлопцям і дівчатам, та й на вечорницях погуляти?

2-й ведучий:

Дякуємо Вам, наша господиня. Тож нумо від кожного класу по два парубки і дві дівчини, виходьте на сцену.

КОНКУРСНО-РОЗВАЖАЛЬНА ПРОГРАМА.

1-й ведучий:

Збиралася молодь на вечорниці співати, танцювати, знайомитися, себе показати.

2-й ведучий:

А ще й працювали, і жартували. Тож влаштуємо і ми розваги.

1-й ведучий.

Ваше перше завдання буде придумати народну назву своїй команді, яка б для дівчат підкреслювала б їхню красу, ніжність, а для хлопців силу, відвагу.

2-й ведучий:

Поки наші хлопці та дівчата готуються, зустрічаємо наших суддів.

1-й ведучий:

Команди готові. Розпочнемо з дівчат.

1.Конкурс « Пригадай народну пісню»

2-й ведучий:

Ваше завдання – пригадати по черзі якомога більше народних пісень та проспівати по куплету. За назву 1 бал, за виконання 2 бали.

1-й ведучий:

Ми готові назвати переможця першого конкурсу, це…..

2.Конкурс « Звари вареник»

2-й ведучий:

Хто швидше і якісніше зліпить вареники. Оцінюють конкурс за кількістю якісних вареників. Виконуємо до кінця пісні.

3.Конкурс « Загадок»

1-й ведучий.

По черзі слухаєте загадки та даєте відповідь. 1 бал – загадка.

v Стоїть дубина, на дубині сосна, на сосні коноплина, а на коноплині – глина, а на глині – ярина, а в ярині свиня. (Обід на столі)

v У тісній хаті плетуть бабусі хустину. (Бджоли у вулику)

v Повень пень черешень та ніяк їх вибрати. (Бджоли у вулику)

v Сімсот солов’ят на одній подушці сидять.(Бджоли)

v У наших панночок по 700 сорочок, а як вітер повійне, то й тіло видно. (Курка)

v Більше всіх кричить, а менше всіх робить.(Півень)

v Не звір, а виє.(Вітер)

v Куди ступиш – всюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш.(Повітря)

v Андрійко зсипав разом три купи піску, а потім висипав туди ще одну. Скільки стало купок?(Одна велика купа)

v У ставку плавало 7 качок. Три з них пірнули. Скільки качок залишилось у ставку? (Сім. Чотири плавають і три під водою)

v У мого батька є син, але він мені не брат. Хто це? (Я сам)

v Сашко і Сергій гралися у дворі. Під цеглиною вони знайшли дві копійки. Скільки копійок знайшов би один хлопчик? (Дві)

v Скільки горошин влізе в склянку? (Ніскільки, бо вони не вміють лазити)

v Чим закінчується «день»? (Буквою м’який знак)

v Чого багато має болото, менше озеро, найменше море, а зовсім не має річка? (Букв «о»)

v Коли ти йдеш по землі, що у тебе під ногами? (Підошва)

4.Конкурс «У світі тварин»

1-й ведучий:

Суть конкурсу полягає в тому,щоб ви своїми руками, жестами, мімікою, показалитварину іншим членам команди, при цьому не вимовляти ні слова. Запрошуємо по одному гравцю з кожної команди.

2-й ведучий:

Команда хлопців (кіт, страус, хом’як, риба). Команда дівчат (собака, пінгвін, папуга, слон).

1-й ведучий:

Ми сьогодні і співали, і куховарили, і жартували, а потанцювати забули!

5.Конкурс «Міцний ланцюг»

Утворивши ланцюг – руку між ноги назад, за неї тримається той, хто позаду і так далі,- протанцювати по проведеній лінії, не розірвавши ланцюга – 10 балів. Команди виконують завдання по черзі у ритм музики.

1-й ведучий:

Отже, які ж результати мають наші дівчата та хлопці? Нашим учасникам господиня підготувала призи та медалі.

2-й ведучий:

Найкмітливішому!

Найкмітливішій!

Найдотепнішому!

Найдотепнішій!

Найкращому танцюристу!

Найкращій танцівниці!

Найкращому співаку!

Найкращій співачці!

Шеф – кухареві!

Шеф – кухарці!

Містеру «Веселунові»!

Міс «Веселунці»!

1-й ведучий:

Наше свято добігло кінця! Сподіваємося, ви отримали масу задоволення та приємних емоцій.

2-й ведучий:

До зустрічі, друзі!